Американський полярний мандрівник Роберт Пірі

Прагнення розширити кордони держав, поповнити їх багатства, а також бажання відкриття нових земель штовхали правителів держав до організації наукових експедицій на землі відкритих материків. Вивченням центральних районів Євразії займалися М.Пржевальський, П.Козлов, П.Семенов Тянь-Шанський, східних регіонів – російські землепроходці В.Поярков, Є.Хабаров, північних районів – В.Обручев та ін.

З дослідженням Африки пов’язують прізвища Є.Ковалевського (східна частина), Д. Лівінгстона (витоки Нілу, р. Замбезі, водоспад Вікторія), В.Юнкера і Г. Стенлі (південь).

Вивченням Північної Америки, крім колонізаторів, займалися Г.Гудзон, О.Маккензі, Р.Амундсен, її північне узбережжя відкрите у XVIII ст. після плавання В.Берінга і О.Чирикова. Природу Південної Америки вивчали О.Гумбольдт, Ч.Дарвін (XVIII-XIX ст.), а назву материк отримав від імені італійця Америго Веспуччі, який був картографом в експедиції Х.Колумба.

Дослідження Австралії пов’язують з іменами А.Тасмана (XVIII ст.), який обплив її із заходу і північного заходу, англійця Д.Кука (від його плавання стає колонією Великої Британії) і Метью Фліндерса (встановив розміри материка і дав йому назву «Австралія», {XIX ст.).

Дослідження України. Початок систематичних досліджень України припадає на XVIII ст., коли почалися активні пошуки корисних для потреб російської імперії. Поклади кам’яного вугілля у Донбасі відкрив Г.Капустін, а залізної руди у Криворіжжі – В.Зуєв. З XIX ст. географічні дослідження проводять вчені Київського, Львівського, Одеського, харківського університетів, Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, Наукового товариства ім. Шевченка. Експедицію Географічного товариства в Південно-західний край Російської імперії очолював П.Чубинський (вийшло 7-томне видання праць).

Становлення української наукової географії пов’язане із іменами С.Рудницького, П. Тутковського і В. Кубійовича.

Академіка Степана Рудницького (1877-1937 рр.) вважають основоположником сучасної української географії. Зробив вагомий внесок у розвиток фізичної географії (геоморфологія Карпат), політичної географії (обґрунтував необхідність створення української незалежної держави), картографії, створив перші настінні карти України для школярів). Організував Український науково-дослідний інститут географії і картографії, започаткував видання Українського географічного журналу та Географічної енциклопедії, видав низку підручників з географії для дітей.